АВА-терапія – терапія, побудована на принципах біхевіоризму (поведінкового напряму в психології). В її основі — позитивне підкріплення «правильної» поведінки. Правильна поведінка — це така, яка допомагає дитині адекватно реагувати на стимули навколишнього світу, зокрема спілкуватися з іншими людьми.
Найчастіше ABA-терапія застосовується в роботі з дітьми з розладами аутистичного спектру, але підійде й дітям без діагнозу, але з проблемами в поведінці.
Роберт Шрамм, теоретик і практик ABA-терапії, порівнює труднощі дитини з аутизмом з піщаною стіною, побудованою навколо нього. Щоб вибратися в світ, потрібно подолати стіну. Щоб допомогти дитині, потрібно підтримувати кожен її «перехід» через стіну. Поступово підкріпленням стане сам досвід спілкування з реальним світом — дитина почне підтримувати сама себе.
Спеціаліст з ABA-терапії працює не лише з дитиною, але і навчає батьків для того, щоб вони зрозуміли основні принципи терапії. Наприклад, те, що у кожної поведінки є своя мета і свої передумови. Зрозумівши мету, можна підкріплювати адекватні способи її досягнення.
ABA-терапія допомагає зменшити або повністю усунути небажані поведінкові реакції (наприклад, коли дитина влаштовує істерики, щипає, кусається, падає на підлогу). Програма терапії враховує індивідуальні потреби дитини і включає в себе освоєння й розвиток мовленнєвих, когнітивних, повсякденних і соціальних навичок, а також навичок самоорганізації.
В реабілітаційному центрі на перших заняттях з АВА-терапії проводиться діагностика рівня функціонування і сформованості поведінкових та інших навичок дитини VB-MAPP (проводиться до 4-х років за рівнем розвитку), прикладний аналіз поведінки, визначаються цілі та довгостроковий план корекції, що включає завдання для батьків на кожен день. Після цього проводяться корекційні заняття (тренінги адаптивних навичок), консультування батьків.
Вік поведінкової корекції: від 2 років.
АВА-терапія має такі складові:
- діагностика рівня функціонування (сформованості навичок) дитини VB-MAPP;
- вибір цілей та методів формування нових навичок;
- побудова плану поведінкової корекції;
- навчання батьків засобам та прийомам щоденної корекції;
- формування навичок для заміщення проблемної поведінки, розвиток альтернативної поведінки;
- розвиток узагальнення і перенесення поведінки з одних ситуацій / середовищ в інші;
- розвиток прийнятної поведінки, соціальних та навчальних навичок дитини, навичок самообслуговування і самодопомоги;
- розвиток когнітивних навичок, мотивації до навчання, здатності зосереджуватися.
За науковими дослідженнями при обсязі занять від 40 годин на тиждень під керівництвом спеціально навчених педагогів та батьків рівень приблизно 50% дітей з РАС за 2 роки підвищується до рівня здорових однолітків з навичок спілкування, самообслуговування, самодисципліни. При обсязі навчання 10 годин на тиждень такі результати показують лише 2 дитини з 100.
